Трогательные стихи молодого Павла Тычины, выписаны у Соломии Павлычко ("Дискурс модернизму", с. 224, раздел "Сексуальнiсть"):
Мадонни, Ундiни, Гудруни,
Iзольди мої Злотокосi,
любив я вас тисячу тисяч,
а жiнки не знаю ще й досi.
Стрiчав я вас тисячу тисяч,
i все ж не знаходив по спаю.
В еротику кличуть поети,
А я її знаю й не знаю.
Мадонни, Ундiни, Гудруни,
Iзольди мої Злотокосi,
любив я вас тисячу тисяч,
а жiнки не знаю ще й досi.
Стрiчав я вас тисячу тисяч,
i все ж не знаходив по спаю.
В еротику кличуть поети,
А я її знаю й не знаю.